Света Грабик приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.

Тема: Закінчення навчального року
Время: 29 мая 2020 10:00 AM Киев

Подключиться к конференции Zoom
https://us04web.zoom.us/j/77416034928?pwd=Q3VkUmlvdzZOeXpNUXp3VkQxMVpSQT09

Идентификатор конференции: 774 1603 4928
Пароль: 9YJE7w

Шановні батьки!

Пам'ятайте, що літні канікули для дітей - це можливість набратися свіжих сил, оздоровитися, закріпити набуті знання і використовувати їх у домашніх умовах. Звертаємо увагу на організацію відпочинку Вашої дитини  під час канікул. Приділяйте, будь ласка, більше уваги своїй дитині. Залучайте до виконання домашніх обов’язків. Тримайте під контролем проведення дозвілля дитини за межами дому у вечірній час.

Пам'ятка безпечної поведінки під час літніх канікул для учнів

Ось і розпочинаються літні канікули. Як завжди, кожен з нас проведе їх по-різному. Подорожі, екскурсії, море, гори, походи, багато друзів - все це чекає на вас влітку. Бажаємо усім гарного відпочинку, яскравих вражень, незабутніх зустрічей, захоплюючих мандрівок! 

       Але також закликаємо Вас завжди пам`ятати елементарні правила безпеки, щоб літній відпочинок не був зіпсований:

• ØГуляти й гратися можна в місцях, які призначені для цього.
• ØНебезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти.
• ØПід час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня важкості.
• ØПід час ігор не варто демонструвати свою хоробрість одноліткам, стрибаючи з великої висоти, пірнаючи з крутих схилів на велику глибину.
• ØПід час літнього відпочинку слід поводитися так, щоб не мати нарікань із боку дорослих.
• ØПід час канікул слід, як і раніше, дотримуватися правил техніки пожежної безпеки.
• ØНе можна брати в руки незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратися ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження дорослим.
• ØПід час відпочинку на узбережжі слід обов'язково дотримуватися правил поведінки на воді й поблизу неї.
• ØОдяг та взуття для відпочинку слід вибирати відповідно до сезону.
• ØПісля контакту зі свійськими тваринами слід добре вимити руки з милом.

Пам`ятка з техніки безпеки на літніх канікулах

 1. Правила дорожнього руху

•  Ходити тільки по правiй сторонi тротуару;

•  дорогу переходити не поспiшаючи;

• не можна переходити дорогу навскіс;

•  переходячи дорогу слiд подивитися налiво, дiйшовши до середини  зупинитися i подивитися направо;

•  якщо не встигли перейти вулицю i рух транспорту почався, слiд  зупинитися на серединi вулицi i зачекати, поки рух припиниться;

•  якщо немає тротуарiв, слiд триматися лiвого боку дороги, тобто йти  назустріч транспорту, що рухається.

 2. Правила електробезпеки

•  Під час вимикання електроприладiв забороняється витягувати вилку з  розетки за шнур;

•  категорично забороняється користуватися електроприладами, в яких знайдено несправнiсть;

•  не торкатися мокрими руками електроприладiв, якi знаходяться під  напругою;

Пам’ятайте: зовнiшнiми ознаками несправностi електропроводки або приладiв є специфiчний запах пiдгораючої iзоляції, з’явлення іскри, перегрівання штепсельних розеток i вилок.

 3. Вибухонебезпечні предмети

• До виявлених вибухонебезпечних предметiв нi в якому разi не можна торкатись, перекладати, розряджати, зберiгати;

• забороняється використовувати снаряди для розведення вогню;

• не можна збирати, здавати снаряди в металобрухт;

• виявивши вибухонебезпечнi предмети, необхiдно термiново повiдомити мiлiцiю, школу, вiйськкомат.

 4. Правила протипожежної безпеки

• Дотримуйтесь правил протипожежної безпеки в спекотну погоду;

• гра з вогнем — одна з причин пожежi;

• дотримуйтесь правил протипожежної безпеки під час відпочинку на природі.

 5. Правила поведiнки на водi

• Купатися можна тiльки в сонячну безвiтряну погоду при температурі повiтря не нижче 20—25⁰ С i води — не менш нiж 18—20⁰С;

• купатися дозволяється тiльки в спецiально вiдведених мiсцях;

• забороняється заходити у воду глибше, нiж по пояс, людинi, яка не вмiє плавати;

• не запливайте за знаки огорожi акваторiї пляжу;

• грубi iгри та пустощi у водi небезпечнi для життя;

• не забруднюйте воду та берег;

• не подавайте хибних сигналiв тривоги;

• не користуйтесь надувними матрацами, катерами та iншими предметами, якi не призначенi для плавання.

  6. Правила культури поведінки (правила в громадських місцях)

• Завжди прагнiть бути культурною людиною; 

• поступайтеся мiсцем людям похилого вiку;

• поважайте старших, не будь грубим;

• не гуляйте пiзнiше 21 години;

• не сидiть цiлодобово бiля телевiзора, комп’ютера;

• бiльше читайте художньої лiтератури.

 7. Категорично забороняється

• Ходити на територiї новобудов;

• купатися без догляду дорослих;

• розводити вогнище в лiсi, поблизу лiнiй електропередач;

• iздити на велосипедi, роликах, скейтах  на тiй частинi дороги, де рухається транспорт.

  8. Суворо дотримуйтесь правил:

• дорожнього руху;

• користування газовими, електричними приладами;

• поведiнки дiтей на водi;

• протипожежної безпеки.

Відео:

https://www.youtube.com/watch?v=REboKOgxOIw

https://www.youtube.com/watch?v=SHZF6b7zs-s

https://www.youtube.com/watch?v=JIuXngitPn8

https://www.youtube.com/watch?v=bRAVkMpUQLI

https://www.youtube.com/watch?v=H4g35UUuCW4

 Гарного всім відпочинку!

Добрий день, дорогі друзі!

Завдання  28 травня

Математика

Тема. Повторення і закріплення вивченого

1. Виконай ділення письмово. Перевірку зроби множенням

381:3                   775:5

548:4                   984:6

973:7                   336:2

992:8                   656:4

531:3                   756:4

832:2                   636:4

Українська мова

Тема. Повторення і закріплення вивченого

1. Повторити вивчене. Тема «Слово. Значення слова. Будова слова» (підручник с. 39-94).,

2. Зі збірника «Українська мова – 2000 вправ та завдань» виконати завдання с. 44-48.

Літературне читання

Тема. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу. Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного

Галина Вдовиченко

НАЙДОВШІ ВУСА

(уривок з книги "36 і 6 котів") 

Конкурс! Конкурс на найдовші вуса — предмет особливої гордості кожного муркотуна. Без вусів вони втрачають половину своїх можливостей, а з ними і бачать краще, і чують, і відчувають. Котячі вуса — котяче багатство.
— Привіт! — вистрибнув на середину кімнати Коментатор-Чорний кіт. — Я Коментатор-Чорний кіт і зараз ми вам покажемо, як визначають власника найдовших вусів. Ви дивитеся конкурс «Вуса сезону»! Ви бачите, як Хук і Джеб витягають з  кросівки Стаса довгу шнурівку. Невеличка сутичка — і ось брати наближаються до гурту, тягнучи кожен на себе свій кінець вимірювальної мотузки. А судді хто? Хто вимірюватиме вуса? Цю відповідальність бере на себе самовисуванець Бубуляк. Громада згодна, громада підказує, що йому потрібні помічники. Помічників треба обрати. І Бубулякові допомагатимуть... Хто ж йому допомагатиме?.. Ага, я бачу, як кожна група висуває свого представника, а тоді ці представники обирають поміж себе двох до складу журі.
І це буде Кларетта... ні, я помилився, це Маріетта.
Так, Маріетта. І Альбіно́с*1, цілковито білий кіт з незаплямованою репутацією. Що ж.
Поки тривають приготування, ми поцікавимося прогнозами від — ну, от скажімо, від Пушинки. Як ти думаєш, Пушинко, хто може претендувати на перемогу? Хто з хлопців переможе?
— Що за питання? — обурилась Пушинка. — Яке неподобство! Чому одразу хлопці? Серед дівчат теж є власниці розкішних довгих вусів! Бажаю перемоги саме дівчатам!
Фир-р!
Пушинка підстрибнула, зависнувши в повітрі на секунду-дві, м’яко опустилася на всі чотири лапки і пішла собі геть.
— А ми далі ведемо наш репортаж, — мовив Коментатор-Чорний кіт. — Першими вибувають зі змагання малюки.
Їм поки що не до снаги мірятися з дорослими. Що з цього приводу скаже Клаповух? Для нього змагання, як бачимо, вже закінчились.
 Вухастий малюк не виглядав пригніченим. Аніскільки.
— Вусячі змагання — не моя стихія, — зухвало виголосив він. — Коли будуть вушачі?.. Тобто... Коли будуть мірятися вухами?.. Не забудьте попередити, коли почнеться конкурс «Вуха сезону».
— Ти ба який! — вигукнув Коментатор-Чорний кіт.  — В  цього малого бійцівська вдача, — і поплескав Клаповуха по спині.
— А  щодо хвостів? Коли буде
конкурс на найдовший хвіст?  — визирнула з-за спини Коментатора Хвостуля й закрутила у повітрі смерч своїм чорним хвостом.
— Змагання вусами — це лише початок, — Коментатор наближався до Бубуляка, Маріетти та Білого-Альбіноса, які завзято виконували покладені на них обов’язки.
Несподівано Коментатор опинився у лещатах. Його вхопили й затисли йому лапами голову мордою догори. Усе відбулося блискавично. Маріетта підхопила його найдовший вус, натягнула струною, Альбінос приклав до нього шнурівку, Бубуляк перевірив, чи все відбувається за правилами, і виніс вердикт: вуса Коментатора-Чорного кота є середніми за розміром. На вихід у фінал цей учасник претендувати не може. Наступний!
— Що відчуває кіт, почувши таке про свої вуса? — відходячи вбік, розмірковував вголос Коментатор-Чорний кіт.  — Відверто кажучи, деяке розчарування... Але ця стороння оцінка не вплине на моє ставлення до власних вусів. У мене їх чотирнадцять! І кожен вус мені дорогий.
Я залишаюся при своїй думці, і вона краща за оцінку журі. А змагання тим часом тривають. Ми бачимо, як лічильна комісія міряє вуса тепер уже одне в одного, і жоден з них — кхе-кхе — не потрапляє у фінал... Хто ж виходить на фінішну пряму? Хто ці вусатики? Авжеж, це Голота. Хто другий?..
Кутузов. Хто ж третій?.. Це Рудий! Ви теж здивовані? Ніхто ніколи не помічав його вусів.
Може, тому, що вони руді? Варто придивлятися одне до одного уважніше, аби не пропустити чогось важливого... Отже  — у  Рудого теж довгі вуса, і  у  фіналі троє.
Починається повторне вимірювання! Зараз ми дізнаємось ім’я переможця. Зараз серед трійки фіналістів визначиться лідер. Отже... терпіння... Хто буде володарем титулу «Вуса сезону»? Хто? Що? Що сталося?
Ви теж це бачите? Штовханина і  шарпанина, крик і ґвалт. Кутузов з Голотою не поділили першості. Здається, тут зараз буде бійка. Альбінос щойно виголосив, що в усіх трьох котів вуса однакової довжини! У жодного ані на міліметр не довші! І це викликало вибух невдоволення. Варіант «перемогла дружба» Кутузова з Голотою не влаштовує. Ви чуєте ці крики? «Прикуси язика! Я тобі твої вуса розтягну й зав’яжу на потилиці!!!» — «Все! Тобі гаплик! Карочі, твої вуса підкорочу, аби не пхав їх куди не слід!!!» Сварка у фіналі змагань! Між потенційними переможцями! Який скандал! Зараз ці два учасники будуть дискваліфіко́вані*2, зараз їх знімуть зі змагань.
І перемога... дістається... Рудому! Цілком слушно, як на мене. Але що це? Кутузов з Голотою об’єднуються, стають пліч-о-пліч і йдуть у наступ. Вони знову разом. Ви чуєте їхні вигуки? «Чому перемога Рудому? — Зараз ми перевіримо його вуса на міцність!»
Який галас здійнявся в помешканні! Вже й не чути Коментатора-Чорного кота.
— Перемогу — Рудому! — волають коти. — Перемогу — Рудому!
А Кутузов з Голотою — проти.
— Ми  — проти!  — шкіряться обидва і  лаються на всі заставки

— Ви що, проти всіх? — кричать м коти.

— Гей ви, противсіхи!  — гукає з-під самої стелі оскаженілий Ковбасюк. Він розгойдується на люстрі. У цьому шарварку він знайшов під шафою ліки пані Крепової — пляшечку із залишками валер’янки*3, спорожнив її — і втратив контроль над собою. Щось із ним сталося: крізь Ковбасюка наче пропустили електричний струм. У нього навіть шерсть стала дибки. Він видерся шторою вгору мало не до стелі, перестрибнув на люстру і, розхитуючись на скляному ріжку, несамовито заволав:
— Поковбасимось!!! Бо ніц з того конкурсу не буде!
Відштовхнувся, перелетів через усю кімнату, зачепився за фіранки й  гепнувся просто на братів Хука і Джеба. Спалахнула загальна бійка.
У розпал несамовитого гармидеру повернулася додому пані Крепова й з несподіванки випустила на порозі парасольку з рук. Спантеличений Шпондермен виглядав з-за її плечей. Що тут скоїлося, поки його не було?
— Геть звідси, бандо котяча! Забирайтеся геть!  — голос господині вмить привів котів до тями. Вона підхопила з підлоги парасольку, і котам здалося, що зараз вони всі дістануть тою довгою, мокрою, холодною парасолею.
Коти завмерли хто де, лиш чути було важке сапання.
А тоді заходились обтрушуватись, пригладжувати шерсть та зализувати подряпини.

*1 Альбіно́с — істота, в якої відсутнє природнє забарвлення.
*2 Дискваліфіка́ція — визнання когось нездатним або негідним чимось займатися.
*3 Валер’я́нка — заспокійливий лікарський засіб.

1. Прочитайте уривок оповідання.

2. Назвіть головних героїв.

3. Визначте головну думку.

4. Перекажіть прочитане членам родини.

Я у світі

Тема.  Земля – спільний дім для людей

1. Підготувати повідомлення на тему «Чим цікаві традиції та звичаї європейських народів».

Англійська мова

Завдання на блозі вчителя Горбатюк О.В.

Добрий день, дорогі друзі!

Завдання  27 травня

Англійська мова

Завдання на блозі вчителя англійської мови Горбатюк О. В.

Фізична культура

Тема. Елементи легкої атлетики

1. Спеціальні стрибкові вправи

https://www.youtube.com/watch?v=EAt2Q1FKYbc&t=30s

2. Стрибок в довжину з розбігу на ОІ

https://www.youtube.com/watch?v=tOqqsj5ZOSM

Літературне читання

Тема. Твори  письменників для дітей

Лариса Денисенко

ЯК ШУША ПОЗНАЙОМИВСЯ З ГАГОЮ

Якось Шуша надумав літати. «Усі літають. Птахи у небі, діти — у снах. А я?» Шуша знав: щоб літати, треба або мати крила, або заснути. До ночі ще було далеченько, тож Шуша вирішив змайструвати собі крила. 
Клей він мав. Нитки з голкою також. І картон. 
Залишилося назбирати пташиного пір’я. Пір’я Шуша збирав дуже довго. У червоне відерце, яке знайшов на пляжі. Коли він бачив якусь пір’їнку, то відразу замислювався: а яка то була пташка? Велика чи мала? Як високо вона може літати? Чи вміє вона стрибати? Чи вміє вона співати і передражнювати? А чи боїться котів? 
Де вона мешкає? Як її звуть і що вона любить? Пір’їни були різними. Крихітне пір’ячко — у горобців. Трохи більше  — голубине. Ще більше — у ворон, шпаків та сорок. Нарешті відерце наповнилося. 
І Шуша почав майструвати крила. Копирсався він довгенько, але й крила вийшли чудові! Наче справжні! 
Тоді Шуша поліз до своєї шухлядки і знайшов окуляри на гумці. Бо літати без окулярів — це неправильно. 
Обов’язково щось потрапить в око. Літати без окулярів можуть тільки пташки. Але це так тільки здається, що вони літають без окулярів. Насправді птахи теж мають окуляри — але вони в самих очах. 
Шуша прикріпив крила спеціальними нитками, надів окуляри і спробував злетіти. Та йому не вдавалося. Натомість вдавалися стрибки! І Шуша взявся стрибати, щоб вистрибати увесь смуток від того, що злетіти він так і не зміг. Коли смуток було майже вистрибано, біля Шуші з’явилася велика кумедна ворона з блискучими очиськами. 
— Привіт, — сказала вона. — Я — Гага. А ти хто такий? 
Шуша відповів, що він Шуша. І зняв окуляри, щоб краще роздивитися Гагу. Бо окуляри в Шуші були не для того, щоб краще бачити, а для того, щоб вправно літати. 
— Так-так,  — мовила Гага. — Отже, очі в тебе знімаються...
Гага ніколи не бачила окулярів. 
— Це не очі, це — окуляри, — пояснив Шуша. 
— О-ку-ля-ри? Якась комаха зі скельцями... і хто її так назвав?
Шуша знизав плечима. Йому було байдуже, хто й чому так назвав цей чудовий та зручний пристрій. 
Натомість він торкнувся крил Гаги. 
— У тебе є крила... — зітхнув він. — Справжні?
Гага тим часом чепурила свої крильця. 
— Справжнісінькі. Хочеш подивитися, як вони працюють? — запитала Гага. 
Звісно, Шуша дуже хотів. Навіть тричі плеснув у долоні. І тоді Гага легенько підхопила Шушу й закружляла з ним навколо галявини. 
— Я лечу! — заволав Шуша і почав махати своїми крильцями. — Я лечу!
— Так, ми летимо! — відповіла Гага. 
І вони засміялися. Саме так Гага й Шуша подружилися. І Шуша нарешті полетів. Бо друзі можуть подарувати тобі крила!

.

1. Прочитай  оповідання

2.Визнач головну думку

3. Перекажи батькам

Математика

Тема.   Повторення і закріплення вивченого

1. Виконай ділення письмово (працювали на конференції 26.05). Перевірку виконай множенням письмово (як на конференції 26.05).

861:3          792:6

576:8          966:7

624:6          684:3

Українська мова

Тема. Повторення і закріплення вивченого

1. Повторити вивчене .Тема «Речення»  (підручник с.27-38).

2. Виконати впр. 402.

Ольга Мельник приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.

Тема: 3Б
Время: 26 мая 2020 11:40 AM Киев

Подключиться к конференции Zoom
https://us04web.zoom.us/j/5640889766?pwd=jKUbRdSTDJ08wU07K6eLduhRFz1tew

Идентификатор конференции: 564 088 9766
Пароль: 945749

Добрий день, дорогі друзі!

Завдання  26 травня

Математика (конференція)

Света Грабик приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.

Тема: Математика

Время: 26 мая 2020 09:00 AM Киев

Подключиться к конференции Zoom

https://us04web.zoom.us/j/77554572115?pwd=cVVPQkJpMWNSQStzWmdsTUJyVmVGUT09

Идентификатор конференции: 775 5457 2115

Пароль: 9bd145

1. Виконати завдання ( збірник «Дидактичний матеріал» Урок 77, ІІ-в.)

Російська мова

Тема. Произведения современных писателей для детей

Николай Носов

Живая шляпа

Шляпа лежала на комоде, котенок Васька сидел на полу возле комода, а Вовка и Вадик сидели за столом и раскрашивали картинки. Вдруг позади них что-то плюхнулось - упало на пол. Они обернулись и увидели на полу возле комода шляпу.

Вовка подошел к комоду, нагнулся, хотел поднять шляпу - и вдруг как закричит:

- Ай-ай-ай! - и бегом в сторону.

- Чего ты? - спрашивает Вадик.

- Она жи-жи-живая!

- Кто живая?

- Шля-шля-шля-па.

- Что ты! Разве шляпы бывают живые?

- По-посмотри сам!

Вадик подошел поближе и стал смотреть на шляпу. Вдруг шляпа поползла прямо к нему. Он как закричит:

- Ай! - и прыг на диван. Вовка за ним.

Шляпа вылезла на середину комнаты и остановилась. Ребята смотрят на нее и трясутся от страха. Тут шляпа повернулась и поползла к дивану.

- Ай! Ой! - закричали ребята.

Соскочили с дивана - и бегом из комнаты. Прибежали на кухню и дверь за собой закрыли.

- Я у-у-хо-хо-жу! - говорит Вовка.

- Куда?

- Пойду к себе домой.

- Почему?

- Шляпы бо-боюсь! Я первый раз вижу, чтоб шляпа по комнате ходила.

- А может быть, ее кто-нибудь за веревочку дергает?

- Ну, пойди, посмотри.

- Пойдем вместе. Я возьму кочергу. Если она к нам полезет, я ее кочергой тресну.

- Постой, я тоже кочергу возьму.

- Да у нас другой кочерги нет.

- Ну, я возьму лыжную палку.

Они взяли кочергу и лыжную палку, приоткрыли дверь и заглянули в комнату.

- Где же она? - спрашивает Вадик.

- Вон там, возле стола.

- Сейчас я ее как тресну кочергой! - говорит Вадик. - Пусть только подлезет ближе, бродяга такая!

Но шляпа лежала возле стола и не двигалась.

- Ага, испугалась! - обрадовались ребята. - Боится лезть к нам.

- Сейчас я ее спугну, - сказал Вадик.

Он стал стучать по полу кочергой и кричать:

- Эй ты, шляпа!

Но шляпа не двигалась.

- Давай наберем картошки и будем в нее картошкой стрелять, - предложил Вовка.

Они вернулись на кухню, набрали из корзины картошки и стали швырять ее в шляпу. Швыряли, швыряли, наконец, Вадик попал. Шляпа как подскочит кверху!

- Мяу! - закричало что-то. Глядь, из-под шляпы высунулся серый хвост, потом лапа, а потом и сам котенок выскочил.

- Васька! - обрадовались ребята.

- Наверно, он сидел на полу, а шляпа на него с комода упала, - догадался Вовка.

Вадик схватил Ваську и давай его обнимать!

- Васька, миленький, как же ты под шляпу попал?

Но Васька ничего не ответил, он только фыркал и жмурился от света.

1. Прочитай рассказ.

2. Назови главных героев

3. Почему ребята боялись шлябы?

4. Перескажи рассказ родителям

Літературне читання

Тема. Твори сучасних  письменників для дітей

Лобо – володар Курумпо

Ернест Сетон-Томпсон

І

Курумпо — велика скотарська округа на півночі Нью-Мексико. Це край соковитих пасовищ, де вигулюють незліченні стада, край високих гір, грімкотливих потоків, що впадають у річку Курумпо, від якої і походить назва місцевості. Могутнім володарем, чия свавільна влада простяглася на весь край, був тут старий сірий вовк.

Старий Лобо, або володар Лобо[1], як його називали мексиканці, був ватажком зграї сірих вовків, що спустошували долину Курумпо впродовж багатьох років. Усі місцеві скотарі та пастухи добре знали цього хижака. Кожні відвідини Лобо і його вірної зграї наганяли смертельний жах на тварин і викликали напад безсилої люті у їхніх господарів. Старий Лобо — справжній велетень — був надзвичайно дужим і хитрим звіром. Його нічне виття враз розпізнавали усі тутешні люди. Звичайний вовк годинами вив обіч пастушого табору, і ніхто на те не зважав, а коли луна доносила з ущелини могутнє виття старого ватажка, пастухів огортав неспокій: вони готувалися дізнатися вранці про нові безчинства сірої ватаги.

Зграя Лобо була невеликою. Я не міг зрозуміти чому. Звичаєм навколо такого виняткового в усьому звіра завжди збирається чималий гурт. Може, він сам не хотів збільшувати ватаги, а може, всіх відлякувала його аж надто лиха вдача. Без сумніву одне: протягом останніх років його панування у нього було лише п'ятеро підлеглих, кожен із яких зажив слави своїми величезними розмірами.

Особливо виділявся помічник Лобо, справжній гігант, але й він поступався перед ватажком силою і завзяттям.

Кожен член ватаги мав свою характерну рису. Одного красивого білого вовка мексиканці звали Бланкою[2]. Гадали, Бланка — самиця, подруга Лобо. Інший вовк, рудої масті, відзначався нечуваною спритністю. Ходили чутки, буцім він легко наздоганяв прудконогу і антилопу. Життя вовків тісно перепліталося з життям скотарів, тим-то не дивно, що вони прагнули будь-що і якнайшвидше спекатися зграї. Кожен скотар ладен був віддати чимало молодих бичків за скальп бодай одного вовка з ватаги Лобо.

Тим часом сіроманці насолоджувалися полюванням, зневажаючи всі виверти мисливців. Вони ніби глузували з них, нехтуючи отруєною приманкою, і збирали й далі, принаймні останні п'ять років, данину зі скотарів Курумпо в розмірі однієї корови щодня. Таким чином, здобич зграї становила, за грубими підрахунками, щонайменше дві тисячі добірних голів. Застаріле поняття, що вовк завжди голодний і пожирає все поспіль, у даному разі не відповідало дійсності, бо ці свавільники були дорідні, вгодовані, ситі та ще й вередливі до харчу. Вони ніколи не торкалися тварини, що здохла сама або сконала в пошесть, гребуючи навіть тією, що її забив скотар. Свій вибір зупиняли на щойно зарізаній самими гладкій телиці, ласуючи лише найніжнішою частиною. Старою коровою чи бугаєм просто гидували. Відомо також, що вони не любили баранини, однак часто, розважаючись, загризали овець. Якось уночі, в листопаді 1893 року, Бланка і рудий вовк, охочі до таких забав, вигубили двісті п'ятдесят овець, навіть не скуштувавши їхнього м'яса.

За голову Лобо було призначено велику нагороду. Навмисно для нього розкидали кругом отруєне м'ясо, але він ніколи не схибив: завжди непомильно розпізнавав приманку.

Лобо боявся лише вогнепальної зброї. Він знав, що всі тутешні чоловіки носять із собою рушниці, тим-то ніколи не нападав на людину й всіляко уникав зустрічі з нею. Непорушним законом для зграї був порятунок втечею, хоч би на якій відстані майнула людська постать. Звичка Лобо дозволяти вовкам жерти лише самими впольовану здобич не раз ставала їм у великій пригоді, а гострий нюх ватажка завжди визначав людський запах і давав їм можливість уникнути неминучої загибелі.

Якось один ковбой почув могутній клич старого Лобо. Покрадьки він наблизився до улоговини й побачив, що зграя оточила невелику череду корів.

Лобо сидів на пагорбі, а Бланка й решта вовків намагалися відбити від стада телицю, вибрану на обід. Але худоба згуртувалася в коло і виставила до ворога суцільний ліс рогів. Однак оборона не була щільною: кілька передніх корів, настрахані наскоками грізного суперника, рвалися досередини. Саме через цей злам в обороні вовкам вдалося поранити облюбовану телицю. Терпець Лобо урвався, з горла вихопилося глухе виття, він стрімголов помчав на череду. Очманіла від переляку череда сахнулася і розпалася навпіл. Лобо з розгону увірвався в розколину. Корови кинулися врозтіч, наче відламки розірваної вибухом бомби. Обрана жертва й собі рвонула бігти, але кількома стрибками Лобо наздогнав її, люто вп'явся в горло, і вгрузаючи в землю лапами, різко спинився. Від могутнього ривка телиця повалилася, задерши ратиці догори. Лобо теж перекинувся на спину, але миттю скочив на ноги. Зграя в лічені хвилини прикінчила нещасну телицю. Старий ватажок не брав участі в розправі. Він повалив жертву і всім своїм виглядом, здавалося, говорив: "Чому ніхто з вас не зробив так само, а лише марно гаяв час?"

Ковбой з голосним гиканням помчав на вовків, і ті кинулися навтьоки. Ковбой тут-таки посипав зарізану тушу стрихніном у трьох місцях і подався геть, упевнений, що зграя повернеться за здобиччю.

Наступного ранку, коли він прийшов поглянути на сподівані трупи, з'ясувалося, що вовки і справді ласували телицею, але перед тим старанно відокремили й викинули геть усі отруєні частини.

Страх перед ватагою Лобо дедалі зростав. Щороку винагорода за його голову підвищувалася, аж поки сягнула нечуваної суми — тисячі доларів. За людську голову, голову небезпечного злочинця, призначалася куди менша ціна.

Якось в ущелині Курумпо, приваблений обіцяною винагородою, з'явився техаський мисливець на ім'я Теннерей. Техасець був чудово споряджений для полювання на вовків: найновіші рушниці, добрі коні, зграя собак-вовкодавів. У рідному краї він зі своїми собаками винищив чимало вовків, тим-то не сумнівався: невдовзі відтята голова старого Лобо теліпатиметься на луці його сідла. Літньої пори, вдосвіта, він вирушив у путь. Незабаром голосний і радісний гавкіт собак сповістив, що вони натрапили на слід. За дві милі від ловця на видноті з'явилася зухвала зграя сіроманців. Почалися запеклі і тривалі гони.

Лобо повів свою зграю до найближчої гірської розколини, перетяв неглибокий струмок і втік від мисливця. Його ватага кинулася врозтіч, а за вовками розбіглися й собаки. Невдовзі вовча зграя з'єдналася. Частина собак лишилася далеко позаду, і вовки, скориставшись чисельною рівновагою, кинулися на переслідувачів і безжально знищили їх.

Увечері, коли Теннерей скликав собак, з'ясувалося, що вціліло тільки шестеро, з яких двоє були жорстоко скалічені. Мисливець зробив іще дві спроби заволодіти скальпом Лобо. Та жодна не увінчалась успіхом. В останній спробі загинув його найкращий кінь, який упав зі скелі й розбився. Зневірившись в успіху, ловець облишив полювання й подався до рідного штату. А Лобо й далі деспотично панував у краї.

Наступного року з'явилося ще два мисливці, сповнені надії на успіх. Кожен з них був твердо переконаний, що саме йому пощастить знищити знаменитого вовка.

Один сподівався досягти цього за допомогою особливої отрути, розкладаючи принаду новим способом, другий — канадець французького походження — теж мав намір ужити отруту, присмачивши її всілякими замовляннями. Канадець свято вірив, що тут не обійшлося без втручання нечистої сили, і він має справу з перевертнем, якого звичайними прийомами не позбутися.

Але всі отруєні принади, чари й магічні слова були безсилі проти осоружного свавільника.

Примітки

1. Лобо — іспанською мовою "вовк".

2. Бланка — іспанською мовою "біла".

Завадання

1.Прочитай першу частину оповыдання.

2. Опиши головного героя.

3. Перекажи першу частину.

Українська мова

Тема. Повторення та закріплення  вивченого

1. Повтори вивчене. Тема «Текст» ( підручник с.10 – 26.)

2.Виконати впр. 392, 393.

Музичне  мистецтво

.