вівторок, 12 травня 2020 р.


Добрий день, дорогі друзі!
Завдання на 13 травня


Математика
Света Грабик приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.
Тема: Математика
Время: 13 мая 2020 10:00 AM Киев
Подключиться к конференции Zoom
https://us04web.zoom.us/j/76384793773?pwd=TFQxWEptS0hxc0x2RFlPUjRRaFdKUT09
Идентификатор конференции: 763 8479 3773
Пароль: 7nm5EB
1. Виконай завдання № 1020, 1021, 1025,1026.
2. Розв’яжи задачу
Периметр прямокутника 42 см. Ширина  - 6 см. Знайди довжину прямокутника.
3. Виконай дії
8м : 2дм
35дм : 7
4 год – 28 хв
5 діб – 36 год
4. Виконай кожну дію окремо
702 – 65 : 5 ∙ 8

Українська мова
Тема. Правило написання  не  з дієсловами.
Використання дієслів з  не  у монологічному та діалогічному мовленні
Запамятай
НЕ з дієсловами пишеться окремо:  не працював , не писав, не читав.
1. Вивчити правило с. 156
2. Виконати впр. 372(виписати не з дієсловами), 373, 374.

Фізична культура
Тема. Елементи легкої атлетики
Ознайомитись з презентацією. .


Англійська мова (конференція)
Запрошення перешлю пізніше.


Літературне читання
Тема. Твори сучасної дитячої зарубіжної літератури
 Качині мандри
Ернест Сетон-Томпсон
III
Малята шкутильгали за матір'ю, що швидко вела їх через прогалину. її втішало те, що близько вже була довга затока ставка — відразу за прогалиною. Качка простувала прямісінько^ туди, весело погукуючи: "Ходімо, любі!"
Та ба! Прогалина між деревами виявилася творінням людських рук, що називалося путівцем. По ньому пролягли дві глибокі, нескінченно довгі яруги, що їх люди називають "колії", і до першої з них упало четверо з її виводка. П'ятьом удалося перебратися, але друга колія була ще глибша й ширша, і п'ятірка опинилася там.
Ой, леле, це було жахливо! Малята були надто кволі для того, щоб вибратись. Колії здавалися нескінченними в обидва боки, і мати не знала, що робити. Усі вони були у відчаї. І поки вона метушилася, закликаючи й умовляючи їх докласти всіх своїх сил, з'явився той, кого вона боялася найбільше, найзапекліший ворог качок, чоловік,— здоровий, високий чоловік.
Мати Зеленокрилка кинулась йому до ніг і впала на траву. Не для того, щоб благати пощади! О, ні! Вона просто намагалась удати з себе поранену, щоб чоловік за нею погнався, і в такий спосіб відвести його якомога далі.
Але чоловік знав ці хитрощі і не збирався за нею ганятися. Натомість він озирнувся і знайшов глибоко в колії дев'ять малят із блискучими оченятами; вони марно намагались сховатись.
Він обережно схилився і зібрав їх усіх до капелюха.
Бідолашні малюки, як же вони пищали! Бідолашна мати, як гірко вона плакала за своїми дітками! Тепер вона знала, що їм усім заподіють смерть перед її очима, і вона билася грудьми об землю перед цим жахливим велетнем, знемагаючи з туги.
Потім безсердечне страховисько пішло до озера, без сумніву, для того, щоб, з'ївши каченят, напитися води. Воно нахилилося, і за хвилину каченята вільно хлюпалися у воді. Мати підлетіла й сіла на дзеркальну поверхню озера. Вона гукнула, і всі вони поквапливо підпливли до неї. Вона не знала, що цей чоловік справжній друг їй, вона ніколи не взнала, що він був тим самим божеством, чиєї простої присутності було досить, щоб прогнати лиса і врятувати їх на путівці,— його рід переслідував її рід надто довго, і вона зненавиділа людину навіки.
Качка намагалась відвести своїх дітей якомога далі від чоловіка. Вони випливли просто на середину відкритого ставка. Це була помилка, бо тепер діти з'явилися на очі інших, справжніх ворогів.
Великий болотяний яструб побачив їх і ринувся вниз, певний, що вхопить принаймні двох.
— Тікайте в очерет! — вигукнула мати Зеленокрилка. І вони попливли до очерету, чимдуж гребучи стомленими лапками.
— Тікайте! Тікайте! — кричала мати.
Але яструб був уже зовсім близько. Ще мить, і він їх наздожене. Малята ще не вміли пірнати. Порятунку, здавалося, не було. Але щойно яструб наскочив на них, як кмітлива мати, з усіх сил махнувши крильми й лапками, оббризкала його водою. Ошелешений яструб злетів угору обтруситися. Мати гукнула малятам, щоб вони швидше пливли далі. І вони попливли швидше. Але яструб знову спустився, і знову був відігнаний водограєм бризок. Тричі він спускався, і тричі вона обливала його, доки, нарешті, всі малята досягли привітних очеретів. Тоді розлютований яструб напав на матір, але вона вміла пірнати, і здійнявши прощальний водограй бризок, зникла під водою.
Вона виринула в густих очеретах і лагідно гукнула:
— Кря! Кря!
До неї припливло дев'ятеро стомлених маляток. І, нарешті, вся родина відпочила, почуваючись в безпеці.
Але це ще було не все. Саме коли вони почали вдосталь ласувати комахами, пролунав далекий, слабкий писк. Мати Зеленокрилка озвалася материнським покликом:
— Кря-я-я-я!
І крізь очерети, поважно перебираючи лапками, наче тутешній старожил, приплив той, що загубився, той, кого схопив яструб.
Він не був поранений пазурами. Відважний королик перехопив яструба над ставком. Від першого штурхана дзьобом яструб скрикнув і впустив здобич. Каченя впало у воду неушкоджене і сховалося в очеретах. Коли припливли мати й брати, воно приєдналося до них. І всі вони жили щасливо у великому ставку, аж доки малята виросли й полетіли звідти на власних крилах.
1. Прочитайте ІІІ частину оповідання.
2. Складіть план.
3. Перекажіть батькам.


Немає коментарів:

Дописати коментар