Добрий день, дорогі друзі!
Завдання 27 травня
Англійська мова
Завдання
на блозі вчителя англійської мови Горбатюк О. В.
Фізична культура
Тема. Елементи легкої атлетики
Літературне
читання
Тема. Твори письменників для дітей
Лариса Денисенко
ЯК ШУША ПОЗНАЙОМИВСЯ З ГАГОЮ
Якось Шуша надумав літати. «Усі літають. Птахи у небі, діти — у
снах. А я?» Шуша знав: щоб літати, треба або мати крила, або заснути. До ночі
ще було далеченько, тож Шуша вирішив змайструвати собі крила.
Клей він мав. Нитки з голкою також. І картон.
Залишилося назбирати пташиного пір’я. Пір’я Шуша збирав дуже довго. У червоне відерце, яке знайшов на пляжі. Коли він бачив якусь пір’їнку, то відразу замислювався: а яка то була пташка? Велика чи мала? Як високо вона може літати? Чи вміє вона стрибати? Чи вміє вона співати і передражнювати? А чи боїться котів?
Де вона мешкає? Як її звуть і що вона любить? Пір’їни були різними. Крихітне пір’ячко — у горобців. Трохи більше — голубине. Ще більше — у ворон, шпаків та сорок. Нарешті відерце наповнилося.
І Шуша почав майструвати крила. Копирсався він довгенько, але й крила вийшли чудові! Наче справжні!
Тоді Шуша поліз до своєї шухлядки і знайшов окуляри на гумці. Бо літати без окулярів — це неправильно.
Обов’язково щось потрапить в око. Літати без окулярів можуть тільки пташки. Але це так тільки здається, що вони літають без окулярів. Насправді птахи теж мають окуляри — але вони в самих очах.
Шуша прикріпив крила спеціальними нитками, надів окуляри і спробував злетіти. Та йому не вдавалося. Натомість вдавалися стрибки! І Шуша взявся стрибати, щоб вистрибати увесь смуток від того, що злетіти він так і не зміг. Коли смуток було майже вистрибано, біля Шуші з’явилася велика кумедна ворона з блискучими очиськами.
— Привіт, — сказала вона. — Я — Гага. А ти хто такий?
Шуша відповів, що він Шуша. І зняв окуляри, щоб краще роздивитися Гагу. Бо окуляри в Шуші були не для того, щоб краще бачити, а для того, щоб вправно літати.
— Так-так, — мовила Гага. — Отже, очі в тебе знімаються...
Гага ніколи не бачила окулярів.
— Це не очі, це — окуляри, — пояснив Шуша.
— О-ку-ля-ри? Якась комаха зі скельцями... і хто її так назвав?
Шуша знизав плечима. Йому було байдуже, хто й чому так назвав цей чудовий та зручний пристрій.
Натомість він торкнувся крил Гаги.
— У тебе є крила... — зітхнув він. — Справжні?
Гага тим часом чепурила свої крильця.
— Справжнісінькі. Хочеш подивитися, як вони працюють? — запитала Гага.
Звісно, Шуша дуже хотів. Навіть тричі плеснув у долоні. І тоді Гага легенько підхопила Шушу й закружляла з ним навколо галявини.
— Я лечу! — заволав Шуша і почав махати своїми крильцями. — Я лечу!
— Так, ми летимо! — відповіла Гага.
І вони засміялися. Саме так Гага й Шуша подружилися. І Шуша нарешті полетів. Бо друзі можуть подарувати тобі крила!
Клей він мав. Нитки з голкою також. І картон.
Залишилося назбирати пташиного пір’я. Пір’я Шуша збирав дуже довго. У червоне відерце, яке знайшов на пляжі. Коли він бачив якусь пір’їнку, то відразу замислювався: а яка то була пташка? Велика чи мала? Як високо вона може літати? Чи вміє вона стрибати? Чи вміє вона співати і передражнювати? А чи боїться котів?
Де вона мешкає? Як її звуть і що вона любить? Пір’їни були різними. Крихітне пір’ячко — у горобців. Трохи більше — голубине. Ще більше — у ворон, шпаків та сорок. Нарешті відерце наповнилося.
І Шуша почав майструвати крила. Копирсався він довгенько, але й крила вийшли чудові! Наче справжні!
Тоді Шуша поліз до своєї шухлядки і знайшов окуляри на гумці. Бо літати без окулярів — це неправильно.
Обов’язково щось потрапить в око. Літати без окулярів можуть тільки пташки. Але це так тільки здається, що вони літають без окулярів. Насправді птахи теж мають окуляри — але вони в самих очах.
Шуша прикріпив крила спеціальними нитками, надів окуляри і спробував злетіти. Та йому не вдавалося. Натомість вдавалися стрибки! І Шуша взявся стрибати, щоб вистрибати увесь смуток від того, що злетіти він так і не зміг. Коли смуток було майже вистрибано, біля Шуші з’явилася велика кумедна ворона з блискучими очиськами.
— Привіт, — сказала вона. — Я — Гага. А ти хто такий?
Шуша відповів, що він Шуша. І зняв окуляри, щоб краще роздивитися Гагу. Бо окуляри в Шуші були не для того, щоб краще бачити, а для того, щоб вправно літати.
— Так-так, — мовила Гага. — Отже, очі в тебе знімаються...
Гага ніколи не бачила окулярів.
— Це не очі, це — окуляри, — пояснив Шуша.
— О-ку-ля-ри? Якась комаха зі скельцями... і хто її так назвав?
Шуша знизав плечима. Йому було байдуже, хто й чому так назвав цей чудовий та зручний пристрій.
Натомість він торкнувся крил Гаги.
— У тебе є крила... — зітхнув він. — Справжні?
Гага тим часом чепурила свої крильця.
— Справжнісінькі. Хочеш подивитися, як вони працюють? — запитала Гага.
Звісно, Шуша дуже хотів. Навіть тричі плеснув у долоні. І тоді Гага легенько підхопила Шушу й закружляла з ним навколо галявини.
— Я лечу! — заволав Шуша і почав махати своїми крильцями. — Я лечу!
— Так, ми летимо! — відповіла Гага.
І вони засміялися. Саме так Гага й Шуша подружилися. І Шуша нарешті полетів. Бо друзі можуть подарувати тобі крила!
.
1. Прочитай оповідання
2.Визнач головну думку
3. Перекажи батькам
Математика
Тема. Повторення і закріплення вивченого
1. Виконай ділення письмово (працювали на конференції
26.05). Перевірку виконай множенням письмово (як на конференції 26.05).
861:3 792:6
576:8 966:7
624:6 684:3
Українська
мова
Тема. Повторення і закріплення вивченого
1. Повторити вивчене .Тема «Речення» (підручник с.27-38).
2. Виконати впр. 402.
Немає коментарів:
Дописати коментар